Безмежність

Я вірю в одну єдину, абсолютну безмежність. В математиці існують поняття позитивної та негативної безмежності, або безмежності підмножин або інших видів безмежностей. Однак, якщо існує позитивна безмежність і негативна безмежність, значить, десь існує межа між цими безмежностями, що вже не відповідає поняттю безмежності, тому що безмежність не має меж і містить в собі все — і позитивну безмежність, і негативну безмежність, і будь-яку іншу безмежність.

Безмежність це також і напрям. Все, що обмежене, може рухатися в сторону безмежності або обмеженості. Ми можемо вчитися. Скільки вчитися? Як виміряти навчання? Ми можемо швидко їхати. Як швидко? Де ліміт швидкості? Можна було б сказати, що ліміт навчання це можливості мозку, але ліміту ніхто не знає. Можна було б сказати, що ліміт швидкості це швидкість світла, але існують наукові твори, що описують перевищення швидкості світла за рахунок викривлення простору, і я стверджую, що можна миттєво опинитися де треба, змінивши параметр простору. То де ж ліміт? Я кажу, що ліміт - це безмежність.

Безмежність це також і спосіб вимірювання. Ми маємо розмірності, такі як грам, метр, секунда. Ми маємо шкалу вимірювання. Від і до. На пристроях побутових або вимірювальних. Але якщо щось виходить за межі вимірювання дуже сильно, можна сказати, що значення йде до безмежності. Ми насправді дуже часто це робимо, навіть не замислюючись. Чули, як люди в захваті від чогось кажуть: «божественно», «рівень Бога», «Бог математики», «танцює, як Бог» і так далі? Не усвідомлюючи, або ж навмисно, через культурне середовище або ж за інших причин, ми прирівнюємо Бога до безмежності, як я його і сприймаю.

Чи існує безмежність насправді? Я маю на увазі справжню безмежність.

Проведемо простий експеримент подумки. Візьмемо аркуш паперу та почнемо писати на ньому цифру. Найбільшу цифру. Ось я подумки пишу цифру 9 (мені більше подобається ця цифра для цього експерименту). І так багато разів, поки весь аркуш не заповниться цими цифрами. Ми ж розуміємо, що ще є зворотній бік аркушу. Тож перевертаємо аркуш паперу і на звороті також починаємо писати цю цифру стільки разів, скільки поміститься. Тепер ми можемо взяти інший аркуш паперу, і зробити те ж саме, і на багатьох аркушах паперу. Так, ми можемо списати сотні, тисячі і мільйони аркушів, поки аркуші не закінчаться. Тож, щоб записати ще більше цифр, ми зменшимо розмір цифри. Але на скільки? Давайте зменшимо розмір цифри так, щоб можна було написати цифру розміром з атом чи електрон. І на кожному електроні і на кожному атомі ми будемо писати цифру 9. І так, подумки, напишемо цю цифру на атомах і електронах не тільки паперу, але й на атомах і електронах будь-чого. На всій матерії всесвіту. Тепер ми можемо ще зменшити розмір цифри, але в будь-якому випадку ми прийдемо до обмеження розміру всесвіту. Тобто, якщо ми розглядаємо безмежність в матеріальному світі, то її не існує. Сам факт того, що є межа всесвіту, вже говорить про неможливість безмежності в матеріальному. Можна не ходити подумки до кінця всесвіту, а знайти це ж саме поруч. Різниця між формами. До прикладу, два яблука. Одне яблуко має обмежену форму, поруч лежить ще одне яблуко і теж має обмежену форму. Між цими яблуками є простір. Матерія в просторі не злита суцільним пластом атомів, є форми, яблука, машини, люди, планети і так далі. І самі ці форми, вже доводять те, що безмежність не існує. Однак, безмежність існує поза матеріальним. Безмежність, обмежуючи себе, утворює все інше. Тож безмежність існує, але її неможливо знайти в матеріальному світі.