Прагнення, хвилі, зміни, циклічності

Я використовую слово «прагнення», маючи на увазі дуже широкий сенс. Прагнення як бажання істоти, як хвиля води, як інерція і будь-що подібне.

Прагнення як маса свідомостей, що прагне чогось, потім, досягнувши цілі, заспокоюється, і потім інша маса свідомостей прагне чогось іншого.

До прикладу, хвилі води. Певна частина молекул води рухається в одному напрямку, прагне, цим саме утворює хвилю за рахунок великої кількості таких однонаправлених молекул. Досягаючи мети, або іншими словами витративши енергію чи задовільнивши бажання, ця хвиля заспокоюється. Тепер інша частина молекул води прагне рухатися в іншому напрямку, утворюючи нову хвилю. В цьому прикладі неважливо як назвати причину руху, чи це інерція, чи свідоме прагнення. Я хочу звернути увагу на те, що хвиля утворюється за рахунок великої кількості однонаправлених частин. Тепер, необхідно уявити на місці кожної молекули води велику кількість свідомостей. Такою є природа прагнень, хвиль, змін, циклічностей і так далі.

До прикладу, якщо людина, чи якась інша істота, чогось прагне, це хвиля, що витративши енергію, зникне. І якщо хвиля була не збалансована, то обов’язково має бути інша хвиля в іншому напрямку. Так, отримавши чого хочеш, дуже часто хочеш чогось іншого.

Якщо ж прагнення не були задоволені, то це нікуди не дівається, а зберігається, накопичується, трансформується. Таке накопичене прагнення — як вода накопичена за дамбою, як заряджений конденсатор, чи як будь-що з внутрішнім так званим напруженням.