Свідомість та увага

Свідомість — єдине, що існує.

Увага — єдиний спосіб взаємодії.

Для прикладу, стакан чаю. Чай має смак, колір, форму. Можна прибрати з чаю смакові складові частини, і тепер це стакан кольорової води. Можна прибрати все, що має колір, і тепер це стакан прозорої води. Можна прибрати стакан, і тепер вода не має форми.

Розділимо воду на краплі, а краплі на молекули, а молекули на ще менші частини. Таким чином можна ділити до елементарних частинок, що сьогодні відомі науці.

Науці також відомо, що існують частинки без ваги, також існують частинки без заряду. Я хочу ввести поняття частинки, що не має простору. Припущення існування таких частинок є цілком логічним.

Якщо немає простору, то тоді лишаються абстрактні поняття, наприклад ідеї.

Ідеї також можуть бути розділені на складові частини, такі як поняття. Поняття також можна розділяти на елементарні частинки. Таким чином, можна розділити все до найменшої елементарної частинки, якою я вважаю — свідомість.

Якщо існує лише свідомість, і немає простору, немає магнетизму, немає гравітації чи будь-якого іншого способу взаємодії, то єдиним способом взаємодії лишається — увага.

Таким чином, я доходжу до висновку, що існує лише свідомість. І єдиний спосіб взаємодії це увага.

Я вважаю, що безмежність, обмежуючи себе, утворює елементарні частинки свідомості. Однак не можна сказати, що безмежність існує, але безмежність створює існування. Тому коли я пишу, що існує лише свідомість, я маю на увазі, що все, що можна побачити, почути, усвідомити, відчути і так далі і в будь який спосіб, це все в своїй основі є свідомість.